Морква – це коренеплодний довгастої форми овоч помаранчевого кольору. Морква дуже багата на вітамін А.
Коренеплоди моркви містять каротини, фітоен, фітофлуєн та лікопін. У невеликих кількостях містяться пантотенова і аскорбінова кислоти, флавоноїди, антоціани, жирні та ефірні олії, умбреліфсрон, лізин, орнітин, гістидин, цистеїн, аспарагін, серії, треонін, пролін, метіонін, тирозин, лейцин, а також похідні та жирне масло. Вміст кальцію – 233 мг/100 г, магнію – 0,64 мг/100 г, фосфору – 2,17 мг/100 г.
За вмістом каротину морква перевершує майже всі фрукти та овочі (крім обліпихи), не кажучи вже про дешевизну та доступність її у будь-яку пору року. Для задоволення добової потреби в каротині (6 мг) досить 100-200 г моркви.
Коренеплоди моркви містять у своєму складі також багато цукрів, переважним серед яких є глюкоза; невелика кількість крохмалю та пектинових речовин, багато клітковини, лецитину та інших фосфатидів. З мінеральних солей переважають солі калію. Кк зазначалося вище, особливо цінно високий вміст моркви каротину – до 9 мг/%; вітамінів групи В: піридоксину – 0,12 мг/%, нікотинової кислоти – до 0,4 мг/%, фолієвої кислоти – 0,1 мг/%; вітаміну D.
Морква входить до десятки найбільш економічно важливих овочевих культур у світі:
- Китай – 16,233 млн тонн
- Росія – 1,735 млн тонн
- США – 1,342 млн тонн
- Узбекистан – 1,222 млн тонн
- Польща – 0,887 млн тонн
- Україна – 0,864 млн тон
- Великобританія – 0,694 млн тонн
Морква має дуже високу врожайність (20-80) т/га, яку можна порівняти з картоплею.
Моркву можна зберігати протягом декількох місяців у холодильнику або протягом зими у вологому прохолодному місці. Для тривалого зберігання немиту моркву можна помістити у відро між шарами піску, суміші 50/50 піску і деревної стружки або в грунті. Рекомендований діапазон температур (0-5) °С.
Коріння та плоди дикої та культурної моркви можуть бути використані як пряність. Плоди, що мають пекучий пряний смак, вживають як приправу до страв, використовують у маринадах, лікеро-наливному виробництві. Випробовано і схвалено як прянощі при обробці риби. Плоди можуть знайти застосування у консервній промисловості.
Коренеплоди культурної моркви використовують у їжу у сирому та вареному вигляді для приготування перших та других страв, пирогів, цукатів, маринадів, консервів та ін. З моркви отримують морквяний сік та каротин.
Що цікаво, відповідно до директиви Євросоюзу морква є одночасно і фруктом, і овочом.
За вмістом каротину морква поступається лише солодкому перцю. Морква і морквяний сік призначають хворим з гіпо- та авітамінозом А. Експериментально встановлено, що морква активізує внутрішньоклітинні окисно-відновні процеси, регулює вуглеводний обмін, має антисептичні, протизапальні, знеболювальні та ранозагоювальні властивості. Лікування морквяним соком рекомендують при захворюваннях, пов’язаних з порушенням мінерального обміну (жовчнокам’яна хвороба, метаболічні поліартрити), показано вживання морквяного соку в перші дні після інфаркту міокарда, а також для вагітних жінок, які годують матерів, дітей. Свіжий морквяний сік використовується також при анемії, гіпоацидних гастритах. Однак свіжа морква та морквяний сік протипоказані при загостренні виразкової хвороби та ентерити.
Морква показана при захворюваннях кон’юнктиви та рогівки ока, порушеннях мінерального обміну, поліартритах, остеохондрозі, сечокам’яній та жовчнокам’яній хворобах. Морква має м’які проносні та сечогінні властивості, тому її вживають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та нирок.
У народній медицині морква дика застосовується як протиглистовий та проносний засіб, а також для виведення з організму радіоактивних речовин.
