Земська лікарня в м. Ромни

У 1886 році постало питання про виведення повітової лікарні з приміщення богадільні. Необхідно було найняти кілька приватних будинків, придатних для розміщення лікарні на 30 ліжок з операційною, приймальною, амбулаторією, аптекою та лабораторією. Найбільш підхожими виявилися два приватних будинки, але вони виходили на шумну вулицю. Тому земські повітові збори вирішили будувати лікарню.

Земська (повітова) лікарня у м. Ромни є пам’яткою початку 20 століття. Будівництво було виконане в рекордні терміни, за два роки (1905-1907). Автор проекту – інженер Сроковський Костянтин Йосипович. Повітова лікарня у новому приміщенні почала функціонувати з 25 серпня 1907 року. Головний двоповерховий корпус лікарні був архітектурною прикрасою міста, а за обладнанням, на той час, лікарня відповідала основним вимогам лікувальних закладів.

Земська лікарня має цікаву архітектуру. Головний симетричний фасад протягується на 50 м. Він розділений ризалітами, симетричними до центральної осі. Центральний ризаліт підсилюється двома колонами круглої форми, які підтримують навіс, викладений із цегли. Над арочними вхідними дверима трапецієподібний виступ. Неширокий карниз має знизу зубчики. Обабіч дверей розміщені ліхтарики. Вікна першого і другого поверхів відрізняються: на першому поверсі — прямокутні, з клинковими перемичками. На другому поверсі вікна арочні з архівольтами. По — різному оформлені і простінки між вікнами першого і другого поверху. Цегляні фігурні виступи і заглибини асиметрично чергуються. Чергуються також прямокутні і овальні кути будівлі. Вишуканості додає колончатий фриз, який є окрасою і водночас слугує підтримкою для даху. Бокові стіни оформлені сухариками. Задній фасад стриманіший, Вікна однаково прямокутної форми, але простір над ними має різний вигляд. Будівля і наразі вражає своїм виглядом. Ряди білих беріз — чудове обрамлення для архітектурної споруди. Особливо ефектні три куполи параболічної форми з металевим чешуйчатим покриттям. Кожен купол має люкарну (слухове вікно). Декоративне оздоблення будівлі виконане із жовтої фасонної цегли.

Крім двох основних споруд на території лікарні побудована одноповерхова цегляна, в якій містилися:

квартира доглядача лікарні;
лікарняна аптека;
кухня;
контора;
кімната для проживання санітарів.

Друга одноповерхова:

для котельні з паровим котлом системи Вольфа;
приміщення для парової машини в 22 кінських сили та динамомашини – генератора постійного струму 110 В;
пральні – приміщення з паровим нагрівом і сушильнею;
дезинфекційне приміщення із стаціонарною паровою камерою Крупіна.

Був також зведений житловий будинок для середнього персоналу і санітарів, збудовані цегляне складське приміщення, морг, господарські хліви. Споруджена артезіанська свердловина глибиною 110 метрів зі штанговим насосом для накачування води в бак об’ємом 25 м³ на водонапірній башні, каналізаційні споруди, біофільтр.

У лікарні було центральне водяне опалення, приточно-витяжна вентиляція, водопровід, центральний нагрів води, місцеві електричне освітлення і каналізація. У той же час у місті ще не було ні електростанції, ні водогону.

У штаті лікарні були:

хірург;
терапевт;
окуліст;
три фельдшери;
три сестри милосердя;
фельдшер-акушерка;
аптечний фельдшер та його помічник;
служитель.

Головним лікарем був хірург Волков Д.Г., терапевт – Ольдекоп М.І.

Із початком війни у 1941році в лікарні розгорнуто 112 ліжок, половина з них – для воїнів. Венеричне відділення було скорочене. Для розміщення поранених на фронті земська управа в цьому ж році поряд з інфекційним бараком побудувала ще два утеплених бараки.