Традиції українського весілля
1. Дівич-вечір і холостяцька вечірка.
Ця традиція сягає глибокої давнини і живе до сьогодні. Наречений і наречена перед весіллям окремо святкують останній день «вільного життя». Сьогодні дівич-вечори та холостяцькі вечірки – це веселі вечірки, посиденьки, поїздки з привітаннями, розвагами і розіграшами. Переважно організацією цієї вечірки займають друзі – дружби та дружки наречених, які стараються перетворити все це дійство у несподіваний сюрприз. В цей день варто гуляти «на повну», щоб повністю насолодитися холостяцьким життям та відпустити його, вступаючи в нове життя – сімейне.
2. Сватання.
Раніше шлях до шлюбу починався саме зі сватання. Разом зі старостами парубок йшов до дівчини, яку хотів взяти за дружину. І якщо дівчина давала згоду, укладалась угода про шлюб. У наш час церемонія сватання носить виключно умовний характер, але все одно часто супроводжується різноманітними традиційними обрядами.
Старости є дуже важливим учасниками весільних обрядів. Вони виступають як офіційні свідки шлюбу та беруть активну участь у всіх весільних церемоніях. Як правило, старостами є члени родини або хресні батьки молодят, по одному з обох сторін. У минулому старости виступали також у ролі сватів.
Коровай є важливим атрибутом, який має бути присутнім на кожному українському весіллі. Його прикрашають традиційним орнаментом з тіста. Раніше він також виступав у якості весільного торта, але на сучасних весіллях, як правило, бувають присутні обидва. Під час церемонії благословення хтось з батьків тримає коровай як символ єдності двох родин.
3. Заручини.
Заручини є першим обрядом перед весіллям, який відбувається одразу після укладання угоди про шлюб та супроводжується гучним святом на честь пари. Обидві родини сідають до столу, та старший староста перев’язує руки молодят рушником. За традицію після цього молода має подарувати всім присутнім по хустці.
Після цього молодята вважаються зарученими та не можуть відмовитися від шлюбу. У минулому, якщо хтось хотів намагався уникнути шлюбу після заручин, то його вважали безчесним та він мав платити іншій родині за нанесену образу.
4. Викуп.
Ще однією досить давньою традицією є викуп нареченої. У минулі часи хлопець міг викупити свою обраницю в її батьків за гроші чи будь-які цінні речі, а зараз ця традиція має жартівливий характер. Під час викупу наречений або дружби мусять виконати різні завдання від родичів нареченої або «викупити» молоду за горілку.
5. Благословіння батьків.
Перед тим, як відправитися в церкву, молодята за традицією мають попросити благословення на шлюб у своїх батьків. У будинку нареченої вони стають на коліна на вишитому рушнику. При цьому присутні старости, які тримають ікони. Батьки дають дітям благословення та бажають їм щасливого подружнього життя.
6. Вінчання.
У церкву молода пара входить як рівні, рука об руку. Перед початком церемонії вони мають сказати священику, що вступають у шлюб з власної волі. Після того священик веде пару до вівтаря, виступаючи символом того, до шлюбу молоду пару веде сам Бог.
Обручки у весільному обряді символізують те, що жінка вже не є вільною, вона належить своєму чоловікові. Цей символ вірності благословляє священик та одягає молодятам на руки, перед тим як провести їх до вівтаря.
Вишитий рушник має дуже велике значення у весільних традиціях. Ним обгортають ікони, які супроводжують молодят від благословення до самого вінчання, де на нього стають молодята, щоб увійти у шлюб.
Це означає те, що вони ніколи «не будуть стояти на голій землі» – жити у бідності. Вважається, що хто перший стане на рушник, буде головою родини. Щоб показати, що молодята є єдиним цілим, їхні руки на час церемонії зв’язуються вишитим рушником
Далі священик тричі обводить пару навколо малого вівтаря як знак того, що шлюб є подорожжю на чолі з Ісусом Христом. Тепер молода пара вже не є просто хлопцем та дівчиною, вони стають подружжям та роблять по три ковтки вина з одної срібної чаші як символ того, що все у шлюбі – і горе, і радість – буде ділитися на двох.
Свічки на вінчанні виступають символом того, що шлюб є духовною подією, а Христос є світлом, яке осяює початок нового життя молодят. Наречена та наречений тримають по свічці під час всієї церемонії.
Корони, які над головами молодих під час вінчання тримають дружка та дружба, символізують те, що наречений та наречена стають королем та королевою власного родинного королівства, а сам вінець уособлює в собі вінець творіння.
Корони можуть бути як і золотими, так і вінками, які сплетені з митру. Колись їх носили кілька днів після весілля,. Ще за одною традицією по закінчення вінчання молодий знімає з нареченої її вінок та фанту і одягає хустку в знак того, що дівчина увійшла в статут заміжньої жінки.
Після вінчання починається урочисте святкування, яке за давніми традиціями триває три дні. Воно завжди супроводжується піснями, танцями, та пишним бенкетом з традиційних українських страв.
7. Перший поцілунок молодих.
Прекрасна традиція першого весільного поцілунку володіє насправді сакраментальним значенням. Вважається, що саме поцілунок з’єднує душі нареченої та нареченого і є способом показати всім присутнім про створення нової сім’ї.
8. Flower-girls (маленькі дівчатка, які розсипають пелюстки).
Маленькі янголятка, які розсипають пелюстки перед нареченою, яка прямує під вінець, не лише виглядать чарівно та мило, але й прикрашають собою все свято та весільні фотографії. Малі дівчатка символізують чистоту на невинність, нагадуючи нареченій, що ще зовсім недавно вона також була маленькою.
9. Танець з татом/мамою.
Танець з батьками один з найбільш зворушливих і хвилюючих моментів усього весілля, що не залишає нікого байдужим. Для нареченої танець з батьками є чудовою нагодою висловити свою вдячність і любов.
10. Щось старе, нове, позичене і блакитне.
Ця традиція прийшла до нас з Англії. Старе: ця деталь (брошка, гребінчик, підвіска) переважно передається нареченій від мами або бабусі, та символізує міцний зв’язок з сім’єю. Нова річ (плаття, туфлі тощо) на нареченій символізує створення нової сім’ї. Голубий колір є символом вірності майбутньому чоловікові. Це можуть бути як елементи образу молодої (рукавички, підв’язка), так і маленькі деталі (стрічки, сережки, бантик). Річ, яку Вам позичають близькі або друзі символізують теплі відносини та міцну дружбу.
11. Обмін весільними клятвами є однією із найбільш зворушливих частин весільної церемонії.
Це особливий момент для того, щоб виразити свої почуття, сказати ті слова, які ще не встигли сказати один одному. Сьогодні весільну клятву можна виголошувати не лише під час весільної церемонії, а й під час святкового банкету, або ж коли ви залишитеся наодинці. Важливо, щоб ваші слова були щирими, емоційними та зачіпили струни серця вашої половинки. Якщо вам тяжко виразити всі свої почуття – можете вставити у клятву цитати, які мають для вас особливе значення. Та все ж таки, варто попробувати написати весільну клятву власноруч – саме тоді вона буде найкращою.
12. Перший танець.
Сьогодні перший весільний танець – це унікальна та досить зворушлива частина весільного святкування, оскільки танець символізує поєднання долі та сердець молодих і означає створення нової сім’ї. Також це хороша можливість для пари проявити свою індивідуальність та здивувати гостей своєю креативністю.
13. Шампанське на весіллі.
Без шампанського не обійшлось, напевно, жодне весілля світу. Історія знає і весілля під водою в аквалангах, і весілля на парашутах але всі вони безумовно , закінчувалися застіллям. Всі гості, включаючи молодих, п’ють шампанське зі звичайних пляшок, а на столі стоять дві спеціально прикрашені пляшки шампанського, з яких ніхто не п’є. А чому? Вважається, що шампанське заряджається чарівної весільної енергетикою, яка перетікає в подружжя разом з напоєм: одну пляшку треба пити в першу річницю весілля, а другу, коли народжується перший малюк. Також, нареченому і нареченій, як обраним особам, необхідно пити шампанське із спеціальних весільних бокалів, щоб їх на весіллі ніхто не переплутав :).
Аукціон шампанського на весіллі – це традиція, від якої з молодих рідко хто відмовляється. На призначену як лот пляшку хорошого шампанського наклеюється етикетка з портретами і автографами молодих, їх добрими побажаннями і датою урочистої події.
14. Запалення свічки та символічна передача сімейного вогнища.
Фактично жодне українське весілля сьогодні не минає без цього сімейного обряду. Вважалося, що це символ щасливого сімейного життя, він означає, що батьки молодих благословили цей шлюб, а наречена прийнята в сім’ю нареченого. З цього моменту вона стає дружиною і повинна вміти підтримувати тепло сімейного вогнища довгі роки, творити затишок і підтримувати мир в своєму будинку. А допоможуть їй у цьому батьківські знання, накопичені протягом довгих років спільного життя. Вони частково передаються з вогником, який вони запалюють разом з молодими.
15. Кидання букету і підв’язки.
Цей момент полюбляють всі, як наречені, так і неодружені гості. Вважається, що дівчина, яка спіймає букет нареченої скоро сама вийде заміж. Так само, як і спіймана підв’язка – є символом того, що хлопець скоро стане чиїмось чоловіком. Ця традиція завжди викликає резонанс серед незаміжніх та неодружених гостей, оскільки за букет і підв’язку завжди відбуваються «весільні баталії».
16. Дерево побажань.
Це картина із зображенням дерева, яка заміняє гостьову книгу, на якій гості залишають відбитки своїх пальців, або ж прикріпляють листочки з побажаннями. Процес заповнення картини перетворюється у творчу та оригінальну розвагу, а сама картина потім зберігається у домі молодих нагадуючи їм про ту радість, яку з ними розділили близькі їм люди. Таке весільне деревце має і символічний зміст, адже нагадує собою родинне дерево.
17. Зав’язування вузлика.
Незважаючи на те, що ця традиція скоріше символічна, вона несе в собі дуже важливе значення. Зав’язуючи вузол – ви буквально скріпляєте свій союз, обіцяєте завжди бути разом та підтримувати один одного. В залежності від ваших побажань ви можете скріпити вузлом ваші руки, або ж символічно зав’язати вузлик, тримаючи різні кінці мотузки чи стрічки. Після весільної церемонії ви можете зберегти вузлик як сімейну реліквію, вставивши її у рамку, або ж використавши як елемент декору.
18. Розрізання торту.
Ця традиція досить поширена у всьому світі. Розрізання весільного торта символізує собою першу спільну дію молодих. Наречені разом беруть ніж та розрізають торт. Першими шматочками вони годують один одного. Потім пригощають тортом батьків, родичів та близьких.
19. Зняття фати.
Дуже ніжна і красива традиція. Дана традиція символізує прийняття нової людини в родину. Згідно з традицією, фату повинна знімати свекруха. Як правило, така традиція проходить в легкій ігровій формі. Першим намагається зняти фату наречений, тим самим показуючи, що дівчина вже не наречена, а дружина. Наречена в жарт пручається, нібито ще не зовсім упокорюючись з втратою своєї незалежності і свободи. Потім підходить свекруха і знімає фату, після чого пов’язує нареченій на голову платок. Після того, як нареченій пов’язали хустку, вона може потанцювати з усіма своїми незаміжніми подругами, приміряючи кожній на голову свою фату, тим самим бажаючи їм в недалекому майбутньому зустріти свого чоловіка і вийти за нього заміж. Цей обряд завжди здійснюється в кінці весілля.
20. Вішання замка.
Сьогодні ця традиція дуже популярна, особливо у містах, де є багато мостів. Суть її полягає у скріпленні клятви маленьким замочком, на якому вигравірувана дата весілля та імена молодих. Цей замочок прикріпляють до поручнів на мості, а ключики викидають у воду.
21. І звичайно ж – святкування другого дня весілля. Але ця традиція заслуговує на окрему статтю.
Які ще традиції українського весілля вам відомі? Діліться в коментарях.
