Практично всі чули, знають, що через поріг не можна вітатися, передавати речі тощо. Деякі навіть дотримуються цих правил. Але мало хто замислювався, звідки пішла ця традиція або забобон.
З боку магії та містики. У стародавні часи поріг вважався не просто елементом, а й початком або кінцем шляху. Двері можна відчинити або зачинити, а поріг завжди залишається на своєму місці, захищаючи енергетику будинку. З порогом пов’язано багато чаклунських обрядів. Поріг розглядався не просто як перехід з дому на вулицю, а як перехід між двома вимірами, світами людей і духів. Таким чином, стоячи в дверному отворі, а саме на порозі, людина опинялася немов би у двох світах одночасно.
То звідки пішла ця традиція і де початок?
Ці народні прикмети з’явилися ще в давні язичницькі часи і раніше, саме в цьому місці закопували прах померлих людей. Так, так, прах померлих у себе в будинку. Вважалося, що в цьому разі їхні душі допомагатимуть живим людям. Язичники вважали, що поріг розділяє світ живих і мертвих людей. І відтоді так повелося, що на поріг не можна наступати або передавати що-небудь через нього. До речі, в деяких країнах досі закопують померлих родичів при вході в будинок.