Миколаївська церква м. Ромни

Дата побудови Миколаївської церкви невідома, проте під час возз’єднання України з Росією Богданом Хмельницьким вона вже існувала, хоч і була дуже старою. Нині на місці церкви стоїть житловий будинок. Приблизно у 1936 році церкву було знищено, але її встиг зафіксувати фотограф Павлов та професор Григорій Павлуцький, дослідник стародавнього українського зодчества, історик та мистецтвознавець. Ці фотографії були опубліковані в книзі Павлуцького “Про церковні будівлі в стилі ампір”.

Вигляд із підйому по Покровській горі:

Фото зі збірки “Привіт із Ромен”. На передньому плані Покровська церква, стара дерев’яна і нова кам’яна, позаду, зліва – Миколаївська церква:

Так як церква була дуже старою, прихожани письмово звернулися до влади з проханням про будівництво нової церкви за свій рахунок, що й було зроблено. Іконостас був різний, з гарним живописом. У числі намісних ікон першого ярусу по ліву сторону від ікони Божої Матері була ікона Святого Апостола Андрія Первозванного. Це означає, що при перебудові в 1750 році в честь благодійника Андрія Маркевича прихожани зберігали цю ікону. А тепер там стоїть ікона Святих Богоотців Іоакима і Анни (батьків Богородиці).

Будівництво кам’яної церкви було закінчене в 1834 році на кошти Володимира Киселевського та Степана Івановича Манджоса. При церкві була школа, де навчалися від 30 до 40 дітей прихожан.

Зліва від церкви – вулиця Миколаївська (до базару), направо – спуск із Покровської гори:

Зараз на місці церкви стоїть житловий будинок, а як згадка про церкву тут встановлений хрест:

Миколаївська церква м. Ромни і схожі церкви

Архітектура Миколаївської церкви у м. Ромни схожа на інші церкви. Наприклад, на хуторі Котовський, Волгоградської області існує схожа за будуванням церква, вона називається “Церква Різдва Богородиці”, яка існує і нині.

Сучасний її вигляд нижче на фото. Можна уявити як би виглядала Роменська Миколаївська церква.

До речі, згадки про Церкву Різдва Богородиці на хуторі Котовський теж мають схожість з Роменською. Ось що про неї пишуть:

Першу дерев’яну церкву почали будувати 1731 року. У 1821 році коштом парафіян застарілого дерев’яного почали будувати кам’яний храм з кам’яною дзвіницею, криті листовим залізом і обнесені дерев’яною огорожею. Освячена церква була у 1825 році. Престолів у ній два було два — в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці та в ім’я святителя та Чудотворця Миколи Мирлікійського у боці. Будинки у священнослужителів були власні, дерев’яні, на громадській землі. Храму належала варта для сторожів крита залізом. При храмі також існувала жіноча церковна парафіяльна школа, відкрита 1874 року. Після Жовтневої революції почалося цілеспрямоване знищення церков. За радянських часів намагалися підірвати, але після невдалих спроб пристосували під зерносховище, і протягом наступних 50 років будівля храму використовувалася як сховища зерна та добрив.