Троїцька церква на Засуллі м. Ромни

Село Засулля, нині частина міста Ромни, має давню козацьку історію. Саме тут діяла велична Троїцька церква, про яку збереглися лише окремі відомості з архівів, спогадів та довідкових книг. Її постать була знаковою для місцевої громади, адже храм став духовним осередком козацьких хуторів, що виникли довкола Роменської сотні.

Заснування та будівництво

Перші відомості про Троїцьку церкву належать до XVIII століття. Старий дерев’яний храм перебував у жалюгідному стані, тому в 1766 році власниця села, Марфа Маркевич (донька Стародубського осавула Березовського), пожертвувала землю, лісоматеріали та 300 рублів для спорудження нового храму.

Попри ці щедрі дари, будівництво затягнулося більш ніж на десятиліття. Лише у 1777 році, після численних звернень парафіян та втручання церковної влади, нову Троїцьку церкву було освячено. Тоді ж стару церкву наказали «запечатати» через аварійний стан.

Архітектура та устрій храму

У XIX столітті Троїцька церква була кам’яною, з дзвіницею, мала кілька престолів: головний – на честь Святої Трійці, другий – Казанської Божої Матері, третій – Трьох Святителів. При храмі діяли дві кам’яні сторожки, бібліотека, училище та церковно-приходська школа.

За документами Полтавської єпархії, храм мав також значні земельні наділи, власний капітал і утримував причт зі священників, дияконів та псаломщиків. У різні роки тут служили отці Максим Яновський, Андрій Осипов, Михайло Овсієвський, Василь Комарецький та інші. Церковними старостами обирали місцевих козаків і селян.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. парафія налічувала понад 1,700 прихожан (у 1912 р. – близько 3 тисяч осіб різних станів). До приходу входило 24 населених пункти, серед них хутори Галенків, Ковалівщина, Плющів, Степурин та інші.

Пантелеймонівська церква

До Троїцької була приписана ще одна святиня – Пантелеймонівська дерев’яна кладовищенська церква, збудована у 1896 році. Вона була «холодною», без дзвіниці, і стояла при вході на засульське кладовище. Сьогодні від неї залишилися лише цегляні стовпи від огорожі.

Храмові свята та Казанська ікона

Головним храмовим святом у Засуллі вважався день Казанської ікони Божої Матері. Ця святиня була однією з найбільш шанованих в Україні, символом материнської любові, духовного заступництва й родинного щастя.

Віряни молилися перед іконою про здоров’я дітей, добробут у домі та мир у родині. У дні святкування (21 липня та 4 листопада) відбувалися урочисті богослужіння, причастя, а також весільні благословення.

Втім, після російської агресії 2022 року Православна Церква України ухвалила рішення виключити день Казанської ікони Божої Матері з календаря, тоді як УПЦ на чолі з митрополитом Онуфрієм продовжує її вшановувати.

Розквіт і занепад

Наприкінці XIX століття Троїцька церква вважалася однією з найкращих у повіті. Вона мала нову кам’яну огорожу з кутовими сторожками, якими опікувався церковний староста – купець І гільдії Римаренко. Його діяльність високо оцінило духовенство.

Однак у 1930-х роках храм був закритий і зруйнований. На його місці, по вул. Полтавській, 41, у другій половині ХХ століття збудували кінотеатр «Ювілейний».

Духовне відродження громади

Попри втрату храму, місцеві прихожани не змирилися з цим. Вони створили релігійну громаду, яка збиралася спершу в орендованому будинку. Пізніше цей дім був придбаний, і громада перебудувала його під церкву: звели купол, добудували дзвіницю. Так віра й традиції засульців продовжили жити, хоч і в нових умовах.

Де стояла Троїцька церква?

За архівними даними та спогадами старожилів, Свято-Троїцька церква в Засуллі стояла неподалік сучасної школи №7, на вулиці Полтавській. Саме тут, на лівому березі Сули, височів храм, який був добре знаним духовним і культурним центром для мешканців усього району. Після його знищення у 1930-х роках на цьому місці збудували кінотеатр «Ювілейний».

У пам’яті громади збереглися різні свідчення. «Храм стояв там, де пізніше з’явилися ресторан і продуктовий магазин», — пригадують одні. Інші ж наполягають: «На старих фото добре видно, що він знаходився ближче до школи №7, лівіше від мосту». Важливим орієнтиром залишається стара хатина, яка належала до храмового господарства. Вона збереглася до сьогодні, нагадуючи про минуле святині.

Попри різні спогади, очевидним є одне: Троїцька церква була серцем Засулля. Біля неї починався шлях на старе кладовище, де й досі можна побачити цегляні стовпи від приписної Пантелеймонівської церкви. Саме тут протягом століть формувалася духовна історія краю.