Історія видобутку нафти на Роменщині

Територія регіону розташована на північному крилі Дніпровсько-Донецької западини. У геологічній будові на глибинах від 360 до 6000 метрів залягають осадові породи палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку.

Мінерально-сировинна база регіону складається з нафти, газу, конденсату, торфу, мінерально-будівельної сировини, прісної води та інших видів корисних копалин.

До видатних геологічних відкриттів належить відкриття нафти на Лівобережній Україні — саме на Роменщині, у межах Роменського соляного купола.

Про родовище алебастру на Роменщині згадувалося ще наприкінці XVIII століття, зокрема у сімейних архівах Василя Полетики.

З метою наукового визначення обсягів покладів алебастру в 1928 році на Роменщину запросили геологів на чолі з Федором Остаповичем Лисенком. Під час обстеження Лисенко звернув увагу на різноманітність порід гіпсу — чистий, глинистий та високоглинистий.

Дослідження Роменської площі продовжили методом глибокого буріння. У 1931 році біля підніжжя гори Золотухи була закладена глибока свердловина № 1. Із глибини 90 метрів бурильники підняли на поверхню керни з кам’яною сіллю, а на глибинах 350–560 метрів з’явилися прояви калійної солі.

Прояви газу, які зустрічалися на різних глибинах під час буріння, у поєднанні з наявністю калійних солей та бітумних мергелів дали підстави висунути гіпотезу про нафтогазоносність усього регіону.

У 1936 році була пробурена калійна свердловина № 2, яка мала підтвердити гіпотезу про наявність нафти. На глибині 300 метрів у свердловині виникла аварійна ситуація, яку ліквідувати не вдалося. Тому за 16 метрів на північ від неї пробурили свердловину № 2-біс, яка досягла глибини 457 метрів. На глибинах 270 і 335 метрів було зафіксовано прояви рідкої нафти.

Влітку 1937 року зі свердловини № 2-біс було добуто близько 2 тонн нафти. Цей день ознаменував відкриття першого родовища нафти й газу на Лівобережній Україні.

У цей же період Федора Лисенка було заарештовано та висунуто звинувачення у «шкідництві у галузі розвідки Роменської нафти». Жодного з протоколів допитів Лисенко не підписав, однак йому було оголошено вирок — розстріл із конфіскацією всього особистого майна. Ім’я дослідника тривалий час замовчувалося. Вперше правда про його долю прозвучала у 1990 році.

До початку Другої світової війни було пробурено 48 роторних свердловин, 12 із яких давали промислову нафту. Перед приходом німецьких військ уся промислова база була знищена. Спроби німців дістатися роменської нафти успіхом не увінчалися.

Наймасштабніші пошуки нафти й газу на території регіону проводилися у післявоєнні роки. Першим було Качанівське родовище, відкрите у 1961 році. Для його розробки створили Охтирський нафтопромисел.

На території району знаходиться 20 родовищ нафти й газу. Роменський район має цех № 3, до складу якого входять Артюхівська УНТС, Коржівська ГЗСУ та Великобубнівська ДГЗСУ. Тут розробляються родовища: Артюхівське, Турутинське, Східнорогинцівське, Великобубнівське, Житнє, Коржівське, Ярмолинцівське, Миколаївське та Волошнівське.

Також у районі діє цех № 4, де розробляються Анастасівське, Перекопівське, Південно-Панасівське, Липоводолинське та інші родовища.